О, Господь Иисус!
В этой жизни так трудно бывает
Мне долиной греха и долиною смерти идти…
Вот, еще год проходит…
От боли душа замирает:
Ведь грешна я, как мытарь…
Что ждет меня там, впереди?
Роковые слова на груди:
«Ты взвешен, ты легок, тебя Я не знаю»?
О, Боже, нет! Только не это!
Повремени!! Прости!!
Не срубай еще год, и я… перекопаю
И вырву из сердца все плевелы, все сорняки!
Дай силы в молитве черпать
И быть верною в малом,
Чтоб Ты смог мне поверить,
Что в большем – не подведу.
Дай силы опять зеленеть,
Чтоб соцветие не увядало,
Чтоб плод был использован
В церкви – в духовном саду!
Ведь в жизни моей
Уже осени ранней пора наступает,
И платить по счетам
Уже скоро придет мне пора…
По счетам за Твой свет,
Что так чудно мне путь освещает,
По счетам за ту боль,
Что рукам Твоим я нанесла!
На вопрос Твой:
«Где дети твои? Где твой муж?»
Что могу я ответить?
По семейным счетам пред Тобою
Я полный банкрот…
Силы дай не отпасть, а любить и надеяться,
Верить,
Что победа добра над злой силой
И в мой дом придет.
Благодарна Тебе я за жизнь,
За Твой крест, за Твое воскресение,
За надежный Твой щит, за опору,
За рук теплоту,
За любовь ко мне, грешной,
За милость Твою и терпенье,
За покой Твой субботний,
Устраняющий тьмы суету.
Вновь и вновь я смотрю на Голгофу,
На Крест Твой, на муки,
На желанье Твое всех спасти,
Взяв весь грех на Себя!
И склоняя колени, целую пронзенные руки,
И вновь слышу Твой голос:
«Со Мной ты все сможешь!
Победы Я жду от тебя!»
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
