Ты просто делай, что умеешь,
А не умеешь, так учись.
Цени пришедшую идею,
Благодари за это жизнь.
В конечном счете, будет важным,
Что ты не зря носил штаны,
Что отличают всех сограждан
Не только внешние черты.
Ты научись быть верным в малом
И не завидуй никому,
Нам не дано знать, кто был правым,
И кто был левым почему?
Нам не дано знать, кто успешен,
А кто лишь воздух шевелит,
И безнадежно так поспешен
Наш суд и прокурор сидит.
Мы все, по сути, только дети,
Своей ученостью хвалясь,
Не знаем мы, зачем на свете
Живем, то плача, то смеясь,
Доступно нам преодоленье,
И мы идем куда-то врозь,
Достигло ль наше поколенье
Чего другим не удалось?
Кому ж на свете все понятно,
От тех бегу и тех боюсь,
От них имел я многократно
И в хвост и в гриву, но не злюсь.
И сам из тех я, кто не знает,
А если знает, то пока
О том еще не понимает,
Не прыгнешь выше потолка.
Но я люблю полет дерзанья
Мне день полета, словно год.
И может, в этом содержанье?
И счастье, если повезет.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
