 Я дякую Тобі, мій Боже,
Що дарував мені життя.
Без Тебе жити я не можу
В Тобі моє спасіння й майбуття.
Я дякую Тобі, мій Боже,
зате, що руки в мене є,
зате, що я ходити можу,
що бережеш життя моє.
Я вдячна, що про мене дбаєш,
Спаситель, Пастир вірний мій,
Мої Ти сльози помічаєш
Й даєш бальзам душі моїй.
Коли журба на серці - знаєш,
Й тихенько, ніжно промовляєш:
"До тебе Я, дитинко, лину,
Не бійся, доню, не покину!
Моє ти чадо, тільки вірь,
Я ТАК люблю тебе, Я ж Батько твій!
Наступить час і Я втамую біль,
Який пришлось терпіть тобі на землі цій."
Дитино, дорога Моя,
Втішайсь надією, а Я...
Завжди здійсню, що обіцяю
Ти знаеш, Я ж так тебе кохаю!!! "
" О, Батьку мій, Йому я промовляю...
Я...також Тебе кохаю..."
І знову чую:
"Донечко, Я тебе чекаю..."
О, я дякую Тобі, мій Боже!
Що дарував мені життя.
Без Тебе, Батько, жити я не можу
Бо Ти - шлях мій, істина й життя!!!
15 июня, 2009 г.
|
